10 міфів про наркоз

Наркозу боятися часто більше, ніж саму операцію. Про нього складено стільки міфів, що обійти їх не можна. Особливо багато хвилювань викликає необхідність використання наркозу, якщо мова йде про вікові пацієнти, і про щенят.

Давайте розбиратися: де правда, а де казка.

Чи шкідливий наркоз?
Чи не корисний. Але він необхідний для операції вашому улюбленцю. При дотриманні всіх правил та умов, анестезіолог зведе можливий негативний вплив анестезії на організм вашого улюбленця до мінімуму, та забезпечить йому комфортний сон під час операції, комфортне пробудження та відмінне самопочуття після операції.

Тварина може прокинутися у розпал операції?
Цю тему із завмиранням серця обговорюють тривожні господарі. У принципі, анестезіолог може розбудити хворого спеціально, але він ніколи цього не зробить. Він має інше завдання. А самому пацієнтові прокинутися достроково не під силу.

Від наркозу може порушитись психіка тварини?
Спеціальні тести показують, що пам’ять, увага після будь-якої загальної анестезії знижуються. Цей ефект триває від двох тижнів до кількох місяців, але вловити зниження під силу лише фахівцеві, настільки ці порушення є мінімальними.

Кожен наркоз забирає кілька років життя?
Деякі тварини вже до року отримують по 2 і більше анестезій. Нині це дорослі повноцінні тварини. Вважайте самі.

Чи розплачується організм за анестезію потім усе життя?
Як і будь-яка лікарська терапія, наркоз діє певний проміжок часу. Тривалих наслідків немає.

З кожною новою операцією доведеться застосовувати дедалі більшу дозу наркозу?
Ні. При тяжких травмах або онкологіях деяким пацієнтам роблять анестезію до 3-4 разів протягом 2-3 місяців. І доза не зростає.

При наркозі можна заснути та не прокинутися?
Ні. Сучасні препарати таких ситуацій не допускають, усі хворі прокидалися.

Чи може від наркозу тварин стати наркозалежним?
Ні. За 20 років роботи я не бачив наркозалежних тварин.

Після анестезії тварина ще довго буде загальмованою?
Ні. У США 70% операцій проводять у стаціонарі одного дня (вранці хворий приїжджає на операцію, вдень їде додому). Наступного дня тварина живе своїм повноцінним життям.

Після анестезії тварина може впасти у короткочасне буйство?
Можливо, але це індивідуальна реакція, яка за сучасної анестезії зустрічається вкрай рідко. Колись років 30 тому, коли ще застосовувався ефірний наркоз, збудження було нормальною реакцією, як на входження в наркоз, так і на вихід з нього.

Формально господарі тварин мають повне право брати участь у виборі анестезії. Але реально, якщо вони не спеціалісти, цим правом користуватися ним важко. Доводиться довіряти клініці. Хоча розуміти, що лікарі вам пропонують, все-таки не зайве.

Якщо говорити про тварин, то сьогодні вважається нормою (в Україні – теоретично, в Європі та США – на практиці), коли будь-яке оперативне втручання має проводитися під загальною анестезією. Анестезія складається із трьох складових. Перша – наркоз чи сон. На Заході говорять «гіпнотичний компонент». Тварина не повинна відчувати болю операції. Воно має бути у стані глибокого медикаментозного сну.

Наступний компонент – аналгезія, тобто власне знеболювання.

Іноді потрібний додатковий третій компонент сучасної анестезії – міоплегія, розслаблення всіх м’язів під час «великих» операцій на легенях, органах черевної порожнини, на кишечнику… Але оскільки при цьому розслабляється і дихальна мускулатура, хворому доводиться робити штучне дихання. Всупереч пустим страхам, штучне дихання під час операції не шкода, а благо, оскільки дозволяє і анестезію дозувати точніше, і уникнути багатьох ускладнень.

І тут доречно розповісти про види сучасної анестезії.

Укол чи маска?
Якщо потрібно розслабити м’язи, доводиться робити штучне дихання. А при штучному диханні наркоз розумно подавати в легені у вигляді газу або через ендотрахеальну трубку або через маску. Масочний наркоз вимагає від анестезіолога більшого мистецтва, більшого досвіду, а ендотрахеальний дозволяє більш точно дозувати препарат та краще прогнозувати реакцію організму.

Можна провести внутрішньовенну анестезію. Американська школа наполягає на інгаляційній анестезії, європейська, зокрема й українська, – на внутрішньовенній анестезії.

Вибір анестетика – прерогатива лікаря. Хоча б тому, що сучасний анестезіолог під час операції використовує щонайменше до десятка препаратів. І кожний препарат має кілька аналогів. Але приносити свої ампули лікарю не треба. Закон це забороняє.

 

Підготовлено: Власник «VET.UA», практикуючий ветлікар П.В. Люлько

P.S. Допомагаючи тваринам – ми робимо наш світ кращим #VETUA